- недовірливий
- —————————————————————————————недові́рливийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
недовірливий — а, е, до кого – чого і без додатка. Який мало довіряє людям, схильний до недовіри. || Який виражає недовіру чи підозру … Український тлумачний словник
недовірливий — 1) (який мало довіряє людям); підозріливий (схильний до підозр); помисливий (який у всьому вбачає неприємність для себе) 2) (який виражає недовіру), підозріливий … Словник синонімів української мови
недовіркуватий — а, е, рідко. 1) до кого – чого і без додатка. Те саме, що недовірливий. 2) заст. Який недостатньо вірить у Бога, духів і т. ін … Український тлумачний словник
недовірливість — вості, ж. Властивість за знач. недовірливий … Український тлумачний словник
недовірливо — Присл. до недовірливий … Український тлумачний словник
недовірчивий — а, е, діал. Недовірливий … Український тлумачний словник
недо... — Складні слова з недо..., що мають значення чогось езакінченого, незавершеного, напр.: недобудуваний, недобудувати, недоважений, недоважити, недоважуваня, недоважувати, недоварений, недоварювати, недоварюватися, недоведений, недоведеніст,… … Словник лемківскої говірки
запозирливий — а, е, діал. Підозрілий, недовірливий … Український тлумачний словник
неймовірний — а, е. 1) Якого важко або неможливо собі уявити; у здійснення якого важко або неможливо повірити; неможливий, неправдоподібний. Неймовірний випадок. Неймовірна подія. || Який не існує насправді; нереальний, неіснуючий. 2) Який значно перевищує… … Український тлумачний словник
підозріливий — а, е. Схильний до підозр; недовірливий. || Який виражає підозру (про погляд, очі і т. ін.) … Український тлумачний словник